У Чорноострівській територіальній громаді Хмельницької області про потреби цієї родини нам повідомили соціальні служби після того, як інформація про потреби дитини надійшла через небайдужих мешканців громади. Саме завдяки підтримці людей та так званому «сарафанному радіо» вдалося вчасно звернути увагу на ситуацію та організувати необхідну допомогу.

14-річний хлопець проживає разом із бабусею та дідусем у будинку, де також мешкає тітка зі своєю родиною. Попри те, що житлові умови загалом є задовільними — будинок теплий, доглянутий, газифікований та облаштований санвузлом — родина перебуває у складному фінансовому становищі. Дитина має окрему кімнату, однак меблі потребують оновлення.

Основну турботу про хлопця здійснюють бабуся та дідусь. Вони забезпечують його базові потреби, створюють доброзичливу атмосферу в родині та підтримують дитину в повсякденному житті. Дідусь працює, а бабуся веде домашнє господарство та шукає додаткові підробітки. Водночас через фінансові труднощі родина змушена користуватися кредитами. Мати проживає окремо, участі у вихованні не бере та сама потребує допомоги. Хлопець не виявляє бажання повертатися до неї.

Попри підтримку рідних, дитина мала труднощі у спілкуванні з однолітками та була досить замкнутою. У школі раніше фіксувалися випадки булінгу щодо нього. Після втручання фахівця соціального супроводу було проведено роботу з адміністрацією навчального закладу та класним керівником. Завдяки підвищеній увазі до ситуації випадки булінгу припинилися, а психологічний стан хлопця почав поступово покращуватися. Бабуся висловила щиру вдячність за підтримку та небайдужість.

У межах соціального супроводу хлопець отримав комп’ютер від спонсорів, а родина забезпечила підключення до інтернету. Це стало важливим кроком для його розвитку та соціалізації. Дитина отримала доступ до навчальних ресурсів, можливість спілкуватися з однолітками, проводити дозвілля та краще інтегруватися у сучасне підліткове середовище.

Окрему увагу було приділено питанням безпечної поведінки в інтернеті. Під час бесід із хлопцем та бабусею обговорювалися ризики онлайн-спілкування, захист персональних даних, правила безпечного користування соціальними мережами та важливість контролю з боку дорослих.

Під час індивідуальної роботи фахівці допомагали хлопцю розвивати соціальні та комунікативні навички. Він навчався впевненіше висловлювати свої думки, будувати контакти з однолітками, краще розуміти власні емоції та реагувати на складні життєві ситуації. Значну увагу приділяли темам взаємоповаги, дружніх стосунків і поведінки в колективі. Хлопець активно долучався до роботи, охоче ділився своїми переживаннями та розповідав про шкільне життя і друзів.

Важливою складовою супроводу стала робота з бабусею як основним піклувальником. З нею обговорювалися потреби дитини, сучасні підходи до виховання, значення емоційної підтримки та способи формування позитивної самооцінки у підлітка. Особливий акцент робився на підтримці інтересу до навчання, заохоченні та позитивному підкріпленні. Бабуся проявила відкритість до нових знань і почала активно застосовувати отримані рекомендації у повсякденному житті.

Також кейс-менеджер  звернула увагу на емоційний ресурс самої бабусі. Під час консультацій обговорювалися важливість відпочинку, турботи про власне здоров’я та необхідність отримання підтримки для запобігання емоційному виснаженню. З часом вона почала більше уваги приділяти власному самопочуттю та відновленню ресурсу.

У результаті комплексної роботи вдалося досягти позитивних змін. Хлопець став більш відкритим, впевненим у собі та краще орієнтується у соціальних ситуаціях. Важливим досягненням стало формування реалістичного бачення майбутнього: він визначився з професійним напрямком та прийняв рішення вступати до училища у Чорному Острові, щоб здобути спеціальність тракториста. Це відкриває для нього можливості отримання практичних навичок, водійських прав та подальшого працевлаштування.