До проєкту звернулася родина, яка виховує двох дітей з інвалідністю — 17-річну доньку та дорослого сина. Після завершення навчання у загальноосвітній школі дівчина залишилася вдома, оскільки не мала можливості продовжити навчання у спеціалізованому закладі. Відсутність постійного спілкування з однолітками та можливості брати участь у соціальному житті поступово призвела до ізоляції, підвищення тривожності та погіршення емоційного
З початком повномасштабної війни до громади прибула багатодітна родина — мати, п’ятеро малолітніх дітей та старша донька з новонародженою дитиною. Чоловік і батько дітей залишився на окупованій території. Згодом родина отримала страшну звістку від сусідів: окупанти вбили батька дітей. Для матері цей період став надзвичайно важким випробуванням. Виснаженість, розгубленість, біль і постійна тривога за дітей
Іноді найважливіше, що може отримати людина у складний період, — це не лише матеріальна допомога, а впевненість у тому, що вона більше не сама. Очікування народження першої дитини — особливий період у житті кожної жінки. Це час радості, надій та планів, але водночас і численних хвилювань. Особливо складно, коли поруч немає близьких, готових підтримати, а
Війна змінює не лише тих, хто безпосередньо перебуває на службі. Вона впливає на всю родину — на партнерів, батьків, дітей, близьких людей. Тому повернення військовослужбовця до цивільного життя — це процес, у якому важливу роль відіграє не тільки сам ветеран, а й люди, які його оточують. Саме тому сьогодні особливого значення набуває етика спілкування з
У липні 2026 року стартував проєкт «Підтримка. Розуміння. Відновлення.», спрямований на підтримку родин військовослужбовців і ветеранів, підвищення обізнаності щодо їхніх потреб та формування у громадах культури поваги, розуміння й підтримки. Проєкт реалізовується за підтримки Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації. В умовах повномасштабної війни питання підтримки військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин набуває особливого
Великі родини щодня мають чимало турбот і відповідальності. А коли дві сестри разом виховують по четверо дітей, навіть звичайні життєві труднощі можуть стати серйозним випробуванням. Історія цієї родини — про труднощі, підтримку та кроки, які допомогли повернути впевненість у власних силах. Дві сестри-близнючки проживають разом та самостійно виховують по четверо неповнолітніх дітей. Через складне матеріальне
Іноді для змін у житті потрібен не один великий крок, а багато маленьких — зроблених із вірою, наполегливістю та підтримкою. Історія родини Катерини — саме про такий шлях. Катерина — турботлива мати трьох дітей, яка свого часу опинилася у складних життєвих обставинах. Відсутність постійної роботи, невисокий рівень доходів та непрості житлові умови створювали для родини
Інформацію про сім’ю було отримано від соціального працівника Чорноострівської громади. Під час виїзду за місцем проживання факти підтвердилися. На момент взяття під соціальний супровід клієнтка була неповнолітньою, їй було 17 років, вона проживала у цивільному шлюбі з партнером та самостійно виховувала двох малолітніх дітей: хлопчика віком 4 місяці та хлопчика віком 1 рік і 3
Родина Черневих — це приклад того, як навіть після втрати дому та вимушеного переїзду можна створити новий простір тепла, підтримки та сімейного затишку для дітей, які цього найбільше потребують. Десять місяців тому батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу були змушені залишити власний дім через війну та переїхати до однієї з громад Хмельниччини. Місцева громада надала родині
У Чорноострівській територіальній громаді Хмельницької області про потреби цієї родини нам повідомили соціальні служби після того, як інформація про потреби дитини надійшла через небайдужих мешканців громади. Саме завдяки підтримці людей та так званому «сарафанному радіо» вдалося вчасно звернути увагу на ситуацію та організувати необхідну допомогу. 14-річний хлопець проживає разом із бабусею та дідусем у будинку,
