З початком повномасштабної війни до громади прибула багатодітна родина — мати, п’ятеро малолітніх дітей та старша донька з новонародженою дитиною. Чоловік і батько дітей залишився на окупованій території. Згодом родина отримала страшну звістку від сусідів: окупанти вбили батька дітей.

Для матері цей період став надзвичайно важким випробуванням. Виснаженість, розгубленість, біль і постійна тривога за дітей — саме з цим родина зустріла перші дні після переїзду. Перед сім’єю постали прості, але надзвичайно важливі питання: де житимуть діти, як забезпечити їх одягом та взуттям, чим нагодувати та як створити для них хоча б мінімальне відчуття безпеки.

Родина оселилася в одному із сіл територіальної громади, у гуртожитку. Нові обставини, втрата близької людини та відповідальність за шістьох дітей вимагали не лише матеріальної, а й психологічної підтримки.

Фахівець соціальної роботи почала супроводжувати сім’ю, надаючи матері психологічну допомогу та емоційну підтримку. Родина також отримала продукти харчування та засоби гігієни. Дітей забезпечили необхідним одягом і взуттям.

Важливим кроком до стабілізації життя стало влаштування молодших дітей до дитячого садка, а старшої дитини — до школи. Це дозволило дітям повернутися до звичного ритму життя, спілкуватися з однолітками та отримувати необхідну освіту.

Для матері це стало можливістю зробити наступний крок — вона змогла працевлаштуватися. Поступово покращилося матеріальне становище сім’ї, з’явилося більше впевненості у власних силах та можливості самостійно забезпечувати потреби дітей.

Разом із вирішенням практичних питань змінювався і емоційний стан матері. Тривога поступово відступала, а в її очах з’явився блиск — той самий, який свідчить про повернення надії.

Ця історія — не лише про допомогу продуктами, одягом чи можливість працевлаштуватися. Вона про те, як у найскладніший момент поруч можуть опинитися люди, які не залишать сам на сам із бідою.

Завдяки підтримці небайдужих людей родина поступово відновила відчуття опори, повернула віру в себе та у краще майбутнє. З’явилося розуміння: завтрашній день може бути іншим — безпечнішим, стабільнішим і світлішим.

Цей матеріал  підготовлений ГО ” Центр реабілітації та відновлення” у рамках проєкту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг, що реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО ” Центр реабілітації та відновлення” і не обов’язково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.